Навички майбутнього: що розвивати в сучасних учнях

Світовий економічний форум оприлюднив у жовтні черговий список навичок, важливих для успіху в майбутньому. Ця міжнародна неурядова організація об'єднує політичних, академічних та економічних суспільних лідерів для вирішення проблем, з якими стикається сучасний світ на різних рівнях. 

Окрім відомих щорічних зустрічей у швейцарському місті Давос, ця організація періодично публікує аналітичні звіти щодо глобальних трендів. Один з них – «Майбутнє робочих місць», де представлено навички, актуальні для успішної кар'єри. Каталог таких навичок було створено як прогноз для 2015, 2020, а тепер – для 2025 року.

Оновлений перелік навичок, важливих для успіху в 2025 році від Світового економічного форуму, змушує замислитись про те, чи готує сучасна школа до такого майбутнього.

Звіт «Майбутнє робочих місць» створено за результатами опитування керівників глобальних компаній. Ці топ-менеджери поділилися думками щодо того, які навички знадобляться їхнім працівникам у майбутньому. Наразі керівники спрогнозували свої потреби на 2025 рік.

Оприлюднений перелік умінь здається глобальним, далеким від школи і майже недосяжним, тож виникає закономірний сумнів щодо того, чи готує(ться) система освіти до таких змін. 

ТОП навичок для успіху в 2025 році

• Аналітичне мислення та інноваційність. 
• Активне навчання та навчальні стратегії. 
• Комплексне вирішення проблем. 
• Критичне мислення та аналіз. 
• Креативність, оригінальність та ініціативність. 
• Лідерство і соціальний вплив. 
• Використання, моніторинг і контроль технологій. 
• Проектування технологій та програмування. 
• Стійкість, стресостійкість та гнучкість. 
• Аргументованість, вирішення проблем та генерування ідей.

Справді, ми не знайдемо предметів з такими назвами, як «Аналітичне мислення та інноваційність», «Критичне мислення та аналіз», «Лідерство та соціальний вплив» чи «Використання, моніторинг і контроль технологій» у жодній освітній системі. Проте варто зважати не лише на назви, але й на зміст, і загалом – на тенденцію динаміки змін цих навичок.

Так, порівняно з версією аналогічного переліку на 2020 та 2015 роки, можна зауважити, що в списку незмінно залишилося вирішення проблем. Натомість до критичного мислення додано аналіз, до креативності – оригінальність та ініціативність. Таким чином додаються акценти, які допомагають краще зрозуміти очікування працедавців. 

Водночас з’явилися зовсім нові навички, як-от: активне навчання та навчальні стратегії, використання, моніторинг і контроль технологій, а також проектування технологій та програмування.

Часто ми стикаємось із закидом про те, що, мовляв, шкільні предмети «не знадобилися в житті». І це може бути правдою, якщо ми очікуємо, що хтось запитає в нас формулювання теореми синусів чи закону Ома. Проте навчання має дальші горизонти, і саме представлені у звіті навички дають можливість побачити потенційну застосовність здобутих знань. 

Наприклад, стресостійкість і гнучкість передбачають вміння конструктивно працювати з помилками, а також у ситуаціях невизначеності. Навряд чи можна собі уявити окремий урок, на якому будемо навчати(сь) саме цього. Але практично на кожному занятті учні стикаються з помилками, і нам не треба вигадувати нічого нового, крім як ставитися до цих ситуацій саме як до навчального процесу.

Креативність і супутні з нею оригінальність, ініціативність, інноваційність, уміння генерувати ідеї – притаманні не лише мистецькому циклу предметів. Вони можуть проявлятися в технічній творчості, у створенні медійних та інформаційних продуктів і навіть у застосуванні власного методу розв’язання задачі. І що найважливіше – розвивається вона проєктною роботою, а не додаванням ще одного предмета в шкільну програму.

Критичне мислення та аналіз, як не дивно, найкраще розвиваються на математиці. Адже саме при доведенні теорем ми робимо припущення, слідуємо його логіці й доходимо до суперечності, яка вказує на некоректність початкових припущень. Тобто в цьому процесі ми навчаємося не стільки конкретного доведення, скільки вміння критично мислити й аналізувати.

Лідерство та соціальний вплив неможливі без уміння формулювати свою думку, ефективно її висловлювати, розуміти розмаїті міжкультурні особливості комунікації, а також використовувати можливості сучасних цифрових технологій для поширення своєї позиції. У перекладі на шкільні предмети – задіяні знання з мов, літератур, інформатики, суспільствознавства. І якщо зараз ці уроки зосереджені на набутті конкретних знань, чи радше фактологічних даних, то варто спробувати поглянути на них глобальніше й побачити їхню цінність для побудови більших структур, як-от знання, розуміння, компетентності.

Комплексне вирішення проблем, вочевидь, передбачає вміння розкласти складну проблему на частини – а це частина предметного інформатичного вміння так званої декомпозиції, складової обчислювального мислення. Загалом, цікаво спостерігати за зростанням важливості технологічних умінь: використання, моніторинг, контроль, проєктування технологій і програмування. Здавалось би, це досить вузько спеціалізовані навички, насправді ж сьогодні вони є наскрізними та необхідними для роботи в різноманітних сферах, не обмежених суто технічними галузями працевлаштування. Як бачимо, цифровізація професійного, та й повсякденного, життя передбачає вміння не просто скористатися певними пристроями чи програмами, але й глибше розуміння принципів і засад їх роботи, уміння їх пристосовувати до власних потреб, і навіть створювати власні програми.

Але найважливішим оновленням у списку навичок, на мою думку, є саме активне навчання та навчальні стратегії. Адже саме вміння вчитись активно й ефективно є запорукою успіху в майбутньому, яке визначатиметься динамічними змінами, невизначеністю і необхідністю та готовністю до перекваліфікації. 

Варто зауважити, що в нещодавно затвердженому Державному стандарті базової середньої освіти можна знайти відображення цих навичок у вигляді наскрізних умінь і ключових компетентностей. 

Прикладами можуть слугувати компетентність навчання впродовж життя, уміння критично і системно мислити, логічно обґрунтовувати позицію, діяти творчо, ініціативно, оцінювати ризики та розв'язувати проблеми. 

Кожна з освітніх галузей (у формі навчальних предметів чи інтегрованих курсів), має не просто забезпечувати здобуття учнями певного набору знань, але й розвивати  компетентності та наскрізні вміння, визнані необхідними для успішного майбутнього.